остистий

остистий
-а, -е.
1) Який має великі остюки.
2) перен. Схожий на жмут остюків; колючий.
3) спец. Який має вигляд ості, остей.
••

Ости́стий відро́сток анат. — відросток хребця, що відходить від задньої поверхні його дуги по серединній лінії.

Ости́стий о́твір анат. — парний отвір, розміщений біля заднього кута великого крила клиноподібної кістки.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "остистий" в других словарях:

  • остистий — (який має довгі / густі остюки; з остюками), остюкуватий …   Словник синонімів української мови

  • остистий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • остистість — тості, ж. Властивість за знач. остистий 1) …   Український тлумачний словник

  • щитник — I а, ч., іст. Ремісник, який виготовляв щити. II а, ч. Назва деяких папоротей. Щитник болотний. Щитник гірський. Щитник остистий. III див. щитники …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»